1899 – дата заснування.
Село Біляївка було маєтком сотника Катеринославського козацького війська Біляєва Івана Семеновича і його рідного брата Олексія – колезького асесора.
Відповідно до списку населених місць Харківської губернії від 1864 року в Біляївці налічувалося 5 дворів, чоловічого населення 13 осіб, жіночого – 16.
У 1869 році частина земель маєтку І. С. Бєляєва перейшла під будівництво Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Полустанок, побудований в серпні цього ж року недалеко від його маєтку, назвали – Біляївка. Первісну інфраструктуру полустанку (водогін, переїзд, стрілочні переводи) будували і обслуговували засланці каторжани, привезені з північних районів Російської Імперії. Дотепер вулицю Оренбурзьку, де стояв їх барак, неофіційно називають «Сибірський хутір».
Історія Біляївки
